“Інновації в ШІ під час війни можуть стати перевагою в мирний час”: директор Microsoft Україна про партнерство з державою і кіберзахист клієнтів
Липень, 2025
Під час повномасштабної війни використання новітніх технологій стало необхідною умовою для забезпечення функціонування, посилення кібербезпеки та сприяння розвитку як держави, так і бізнесу. У своєму інтерв’ю для «Української правди», Леонід Полупан, директор Microsoft в Україні розповів, як Microsoft підтримує країну у період війни, чим штучний інтелект може бути корисним українському бізнесу та як ШІ-асистент Copilot вже допомагає вітчизняним компаніям підвищувати свою ефективність.
Офіс Microsoft в Україні працює понад два десятиліття. За цей час компанія стала одним із ключових гравців у сфері цифрової трансформації українського бізнесу та державного сектору.
У різні періоди Microsoft допомагав уряду та приватним компаніям впроваджувати цифрові рішення, підвищувати ефективність і розвиватися завдяки глобальним продуктам, над якими працюють тисячі співробітників компанії по всьому світу.
У перші дні великої війни, реагуючи на кіберзагрози, які фіксували в Microsoft, уряд України ухвалив рішення про перенесення державних даних до захищених дата-центрів у ЄС і країнах НАТО. Саме це дозволило зберегти цифрову інфраструктуру країни, коли почалися масовані атаки ворога.
Та сьогодні перед Microsoft новий виклик: щораз більша увага до теми цифрового суверенітету. В Європі дедалі частіше постають питання: хто контролює дані та чи можна їм довіряти? Для компанії це один із ключових викликів: довести, що навіть у найскладніших політичних умовах вона здатна гарантувати безпеку, стабільність і конфіденційність даних своїх клієнтів.
Україна – частина цієї глобальної дискусії. Але паралельно Microsoft інвестує в розвиток. Один із напрямів – штучний інтелект (ШІ). Сьогодні ШІ вже інтегрований у більшість продуктів компанії й поступово стає буденним інструментом для бізнесу та держсектору. В Україні активно впроваджуються Copilot-агенти, а також триває співпраця з урядом у сфері кібербезпеки та цифрового відновлення.
Про виклики, довіру й роль України в цифровій екосистемі Microsoft – у розмові з керівником компанії в Україні Леонідом Полупаном.
– Ви очолили Microsoft в Україні під час повномасштабного вторгнення. У грудні 2024 року ви зазначали, що проводите 90% часу в Україні. Як зараз працює офіс в умовах постійних обстрілів?
– Моя зона відповідальності охоплює Україну та три країни Балтії. У робочому процесі всі ці ринки є однаково важливими. Водночас більшість мого часу займає саме український напрям, адже війна створює унікальні виклики, які потребують підвищеної уваги та залучення.
Офіс працює у гібридному форматі: частина команди – релокувалась, частина – залишилась. Ми не зачинялись навіть у найважчі періоди. Робимо багато унікального саме для України, зокрема програми підтримки для уряду та бізнесу.
Ба більше, наші співробітники не лише працюють на українському ринку, їхня зона відповідальності часто ширша: інші країни, клієнти, уряди. І навіть попри постійні обстріли ці люди залишаються надзвичайно ефективними.
– Чи змінилася команда Microsoft в Україні за ці роки? Вона посилилася?
– Однозначно. І не лише в кількості працівників. Складні умови стимулюють нові підходи до роботи, мислення, вирішення навіть базових завдань. Усе, що ми створюємо зараз, поступово стає новою нормальністю для світу. Технологічний прогрес і впровадження ШІ в умовах війни можуть принести несподівано позитивні результати в мирний час.
– У 2022 році Microsoft допоміг перенести державні дані до дата-центрів у ЄС. Які саме дані було евакуйовано? Де вони зараз зберігаються?
– Це були різні типи критичних даних: державні, інфраструктурні, службові. Іще до повномасштабного вторгнення ми фіксували аномальне зростання атак на українські мережі. Коли зрозуміли, що ситуація загострюється, одразу поділились спостереженнями з урядом й почали діяти.
Тому ще до 24 лютого 2022 року критично важливі дані були перенесені в публічну хмару. Саме це і стало запорукою того, що в день вторгнення, коли перша атака була саме в кіберпросторі, цифрові системи країни вистояли. Сьогодні вони зберігаються у дата-центрах країн НАТО, і це найбезпечніша форма захисту.
– Чи планується їх повернення?
– Потрібно розуміти, що власники даних самі вирішують, що зберігати в хмарі, а що – локально. Проте, наскільки мені відомо, більшість не планує повертатися до локальних серверів. До того ж всі нові інновації, включно з технологіями ШІ, працюють саме через хмару.
– У багатьох країнах, зокрема в Україні, дедалі більше уваги приділяють цифровій автономії. Як знайти баланс між глобальними хмарами та національним контролем над даними?
– Так, це дійсно актуальне питання не лише для України. Те саме турбує уряди країн Балтії. Тому хочу наголосити, що цифрова незалежність – це не про те, де фізично зберігаються дані, а про те, як вони контролюються, захищаються та використовуються.
Ми надаємо клієнтам вибір. Але той тренд, який ми бачимо: якщо хочеш безпеку, інновації та масштабованість – це публічна хмара.
– Проте публічні хмари, навіть європейські, можуть потрапляти під дію американського Cloud Act. Як Microsoft гарантує захист українських даних у цьому контексті?
– Це справді важливе питання, яке звучить у багатьох країнах. Microsoft має штаб-квартиру в США, але наші хмарні послуги в Європі надаються через локальні юридичні структури, що підпорядковуються європейському законодавству.
У майбутньому європейські дата-центри Microsoft контролюватимуться окремою радою директорів, що складатиметься виключно з громадян ЄС. Також ми гарантуємо, що всі операції та доступ до хмарних сервісів Microsoft в Європі контролюються виключно персоналом, який проживає в Європі. Це дасть повну відповідність європейському праву й зміцнить цифровий суверенітет Європи.
– Ви вже згадували, що український досвід зараз важливий для компанії. Як саме Microsoft інтегрує глобальні ресурси в Україну: які приклади ви вже “експортуєте” з України в хедофіс?
– Ми збираємо найкращі практики з усього світу й поширюємо їх. Україна в цьому сенсі критично важливий кейс. Зокрема в кібербезпеці.
Щодня Microsoft блокує близько 4 тисяч атак за секунду. Ми бачимо спроби вторгнення по всьому світу, але значна частина з них – саме в українських мережах. Це дозволяє нам не тільки захищати Україну, а й використовувати цей досвід, щоб оновлювати продукти, посилювати системи безпеки для клієнтів у всьому світі.
– Ви ще торік згадували, що Україна – це одна з найбільш атакованих країн у кіберпросторі. Чи змінилося щось із того часу?
– Якщо коротко, то ні, суттєвого полегшення немає. Україна й далі в топі за кількістю кібератак. Тому ми поступово змінюємо саму парадигму мислення. Сьогодні головне питання не в тому, “чи буде атака”, а “коли вона буде і як швидко ми відновимось”.
Зловмисники не завжди мають конкретну ціль. Це постійний фоновий шум атак. Не має значення, велика ваша компанія чи невелика – усі в зоні ризику. Кожен перебуває під загрозою, оскільки зловмисники постійно намагаються скористатися вразливостями. Тому питання не в тому, покращилась ситуація чи погіршилась. Питання – чи готові ми? Чи маємо резервні копії? Чи оновлені системи? Чи зможемо відновити роботу за годину, а не за тиждень?
– А як зараз організована команда кіберзахисту Microsoft щодо України? Є окрема структура?
– У нас немає поділу на “команду з кіберзахисту для України”, “для Литви” чи ще когось. У Microsoft діє глобальна команда – це близько 34 тисяч фахівців. Вони працюють з інцидентами по всьому світу, і, якщо потрібно, долучаються до кейсів в Україні, Латвії, чи навіть США.
Водночас в Україні є фахівці, які працюють не лише з українськими кейсами, а й підтримують клієнтів в інших регіонах. Це дуже взаємопов’язана система.
– Наскільки мені відомо, ви брали участь у розслідуванні атаки на “Київстар”. Можете хоча б коротко розповісти про це?
– Так, ми були залучені. Про це публічно говорив і Олександр Комаров (президент “Київстару”. – Ред.). Ми зробили свою частину роботи: провели технічний аналіз, передали команді “Київстару” всі необхідні дані. Далі – це вже їх компетенція, коментувати або ні.
Насправді таких кейсів багато: державні структури, приватні компанії, урядові агенції. Але про більшість ніхто ніколи не дізнається.
– Та атака називалась “безпрецедентною”. Ви згодні з цим?
– Це суб’єктивне визначення. Чи була вона складною? Так. Але не завжди “складна” атака – це “витончена”. Більшість успішних атак у світі трапляються через банальні речі: невстановлене оновлення, слабкий пароль, використання піратського софту. Близько 90% інцидентів відбуваються через недотримання цифрової гігієни. Отже, не питання, чи атака унікальна, а чи були дотримані базові правила. Варто зазначити, що сьогодні базові гігієнічні принципи кібербезпеки здатні захистити від 98% відомих атак.
– Microsoft Copilot для M365 вже давно підтримує українську мову. Наскільки популярний цей сервіс в Україні? І які нові інструменти можуть зʼявитися для українських користувачів?
– Популярність Copilot в Україні постійно зростає. Водночас важливо розуміти, що це вже не окремий продукт, а ціла екосистема. Microsoft пропонує кілька різновидів Copilot: для Microsoft 365, для кібербезпеки, а також Copilot Chat – окремий інструмент, доступний усім користувачам Windows безкоштовно. Залежно від призначення, ці продукти допомагають у повсякденній роботі, підвищують безпеку або автоматизують типові завдання.
Copilot Chat можна встановити на комп’ютер, планшет, смартфон безкоштовно. Тож популярність важко виміряти, оскільки є як приватні, так і бізнес-користувачі. За даними Work Trend Index, близько 75% працівників, які щодня працюють з інформацією, вже використовують ті чи інші інструменти генеративного ШІ, навіть якщо компанія офіційно їх не впроваджувала.
Це створює новий виклик для бізнесу: контролювати, які саме інструменти застосовують працівники, як вони працюють з даними і які ризики це несе. Copilot – це інструмент із доведеною ефективністю: захищений, працює лише з вашими даними, не передає їх назовні, не використовує для власного навчання й адаптується саме до вашого контексту.
– А є приклади впровадження Copilot в Україні?
– Так, наприклад, компанія Yasno, яка відповідає за електропостачання, впровадила Copilot у контакт-центр. За словами керівництва, це дозволило скоротити середній час обробки одного запиту з 4,5 до 3,5 хвилин – тобто на цілу хвилину, або приблизно на 25%. Для такої масштабної організації це дуже суттєво.
– Ви казали, що Україна може не лише споживати ШІ, а й створювати продукти. Є вже приклади таких рішень?
– Безумовно. Один із найвідоміших прикладів – проєкт UAdamage, де дрони збирають дані про пошкодження, а потім штучний інтелект аналізує їх у хмарі. Це дозволяє швидко оцінити масштаби руйнувань. Ми показуємо цей кейс у багатьох країнах, бо він може працювати й при повенях, і при землетрусах, і при інших катастрофах.
Ще один приклад, який ми реалізували спільно з Мінцифрою та United24, – це формат віртуальної реконструкції. Наприклад, в Ірпені користувач може “прогулятись” цифровою моделлю майбутнього будинку культури й задонатити на його відбудову. Цей досвід – емоційний і технологічний – має величезний потенціал.
– Що потрібно для розвитку такого ШІ-виробництва в Україні? Бракує регулювання? Координації?
– Я б зараз не думав про обмеження, хоча ми розуміємо, що Мінцифри бачить потребу в більш технологічно дружньому регулюванні й активно працює в цьому напрямі. Навпаки, ми живемо в час можливостей, адже змушені переосмислювати старі підходи та адаптувати технології до реальних потреб. Якщо те, що ми створюємо тут, працює, то воно одразу викликає інтерес у світі. Це стосується і безпеки, і ефективності, і гнучкості.
– Microsoft і Мінцифра оголосили про створення Digital Twin для України. Що вже зроблено?
– Проєкт справді вже презентували публічно. Над ним працювало кілька команд Microsoft, зокрема R&D і навіть команда Xbox-дизайнерів. Перший етап – створення інтерактивної візуалізації для збору донатів на відбудову Ірпеня – вже реалізовано.
Це лише початок. Подальше застосування проєкту залежатиме від запитів і готовності екосистеми. Але вже зараз ми бачимо, як технологія може бути використана на благо суспільства.
– Як, на вашу думку, мотивувати український бізнес інвестувати в цифрові технології, ШІ, кібербезпеку? І яку підтримку може надати Microsoft?
– Чесно кажучи, бізнес уже не потребує окремої мотивації. Сама реальність – найкращий стимул. Компанії шукають рішення, які допоможуть їм працювати ефективніше в умовах постійних викликів.
Що ми можемо зробити як Microsoft? Створювати технології, які допомагають змінювати світ на краще. Ми готові ділитися цими рішеннями, пояснювати, як працюють інструменти, допомагати впроваджувати їх у бізнес-процеси, спільно шукати нові підходи. Один із прикладів – наш проєкт із Мінцифрою у сфері метавсесвіту. Це якраз приклад того, як технології можна спрямувати на практичне благо. У підсумку, ми прагнемо допомогти цілим країнам розкрити свій потенціал і досягати більшого.
Оригінал статті на «Українська правда».
Новини
Напишіть нам:
Продукти
Контакти
Україна, 04116, м. Київ
вул. Шолуденка, 3, офіс 204 (БЦ “Кубік”)
