У статті для порталу Дія.Бізнес, засновник і СЕО компанії Innoware, Дмитро Попінако, розповів чому українським підприємцям так важливо замінити російське програмне забезпечення якомога швидше та яким чином це зробити.
Велика кількість українських підприємств й досі використовує російське програмне забезпечення для керування бізнесом, ба більше, дехто не бачить у цьому загрози та сенсу його змінювати. Давайте розберемось, чи справді українському бізнесу таки необхідно відмовитись від використання програмного забезпечення, розробленого країною агресором.
Чому російське програмне забезпечення — це небезпечно?
У 2023 році Наказом Президента України №227/2023 було введено в дію закон про повну заборону на використання російських облікових систем у державних організаціях і установах. Проте така заборона наразі не стосується приватних підприємств. Але, що приватні компанії мають взяти до уваги, обміркувати і зважити щодо рекомендації уряду для державних установ?
Інформаційна безпека підприємств є невіддільною частиною економічної незалежності нашої країни. Кіберпростір став місцем, де ведеться економічна боротьба.
Українські підприємства зазнають постійних нападів хакерських груп, які мають на меті зупинити діяльність компаній та нанести максимально можливих економічних збитків. Так, у 2016 році, українські підприємства стали об’єктом масованого нападу: в корпоративні мережі був занесений вірус Petya, який знищив велику кількість даних і паралізував діяльність багатьох бізнесів. Деякі компанії, що зазнали нападу і втратили дані не змогли відновити діяльність і були закриті.
Подібна атака повторилася у 2017 році через вірус NotPetya. І, на жаль, дуже багато підприємств постраждали вдруге! У пресі висвітлювався шлях, за допомогою якого розповсюджувався вірус — він був занесений через ядро розповсюджених програмних продуктів для підготовки звітності, до яких, скоріше за все, мали доступ ворожі спецслужби. Після цих нападів Україна ввела заборону на антивірусні продукти, що мали походження з країни з якої здійснювалась кібер-агресія. Підприємства, які досі використовують російське ПЗ для керування бізнесом, є вразливими, бо ці програмні продукти можуть бути використані як «троянський кінь» для заподіяння шкоди компаніям: шпигування, зміни та видалення даних.
Окрім цього, є ще й етичний аргумент: не можна забувати, що купуючи та використовуючи продукти країни-агресора, українські підприємства підтримують російську економіку.
Кошти, які витрачають українські компанії на закупівлю ліцензій опосередковано є джерелом доходу країни-агресора, тобто ми стимулюємо дохідність компаній, що платять податки у бюджет країни, що розпочала повномасштабне вторгнення і таким чином допомагаємо фінансувати виготовлення зброї, що спрямована проти нас.
Окрім моральної шкоди, ризики, які несе використання російського програмного забезпечення для українських компаній можна умовно поділити на дві групи:
Інформаційні ризики:
- Ризик несанкціонованого доступу до системи
- Втрата даних
- Розповсюдження комерційної конфіденційної інформації
Організаційні ризики
- Проблеми з оновленням систем та неможливістю придбання додаткових ліцензій
- Ризик заборони використання на державному рівні
- Обмеження подальшого використання системи з боку виробника ПЗ
Також необхідно взяти до уваги і той момент, що попри впроваджені санкції проти російських програмних продуктів, росіяни продовжують шукати шляхи обходу заборон, змінюючи номінальних власників та назви компаній і продуктів. Таким чином, на нашому ринку досі лишається продукт країни-агресора, який подається як правонаступник 1С під новою назвою BAS.
Чому українські бізнеси досі використовують російське програмне забезпечення?
Впровадження будь-якого нового рішення потребує певних інвестицій часу та фінансування і це для багатьох українських підприємців є достатньою причиною продовжувати залишатися з операційними процесами, що побудовані на російському програмному продукті.
Недооцінка ризиків від використання програмного забезпечення країни-агресора, може зіграти злий жарт з такими компаніями.
Для того, щоб убезпечити свій бізнес, керівникам українських підприємств варто якомога швидше почати перехід з російського ПЗ на інші, безпечні для використання облікові системи, яких насправді в Україні є досить багато. Тобто можливостей насправді багато. Так, наприклад, всесвітньовідомі розробники програмного забезпечення пропонують підприємствам рішення для невеликих і середніх компаній, які позиціонуються як аналоги російського ПЗ, що мають підтримку українського законодавства та успішний досвід впровадження систем в українських підприємствах вже протягом десятиліть.
Як же обрати рішення та на що орієнтуватись?
Найголовнішими вимогами до системи є три пункти:
- Програмне рішення повинно давати керівництву інструменти для планування та управління ресурсами й процесами, а також контролю усього бізнесу. Якщо нова система буде міжнародного виробництва, це дасть можливість зрівнятися в аспектах діло виробництва й управління з компаніями, що працюють на розвинених ринках, а значить і наблизитися до них за ефективністю цих процесів.
- Рішення має відповідати вимогам податкового законодавства України і нормативам України та регулярно оновлюватися із виходом нових законів.
- Рішення має давати можливість вести управлінський, бухгалтерський, податковий обліки, а також облік кадрів та нарахування зарплати.
Так, наш український облік поки що не є ідеальним, але все одно, хоч і помалу, але він трансформується до міжнародних стандартів. Із закінченням війни, ми всі очікуватимемо лібералізації й змін у правилах ведення обліку як частини економічного розвитку країни. Також зміни будуть завдяки активній інтеграції українського бізнесу у міжнародні ринки.
Тому моя рекомендація українській бізнес спільноті — не зволікати.
Російського програмного забезпечення в Україні не буде. Не чекайте офіційної заборони на використання російських систем або нових хакерських атак, обирайте рішення, яке підійде вашому бізнесу, та починайте перехід до безпечного програмного забезпечення вже зараз.
Оригінал статті на Дія.Бізнес.
