Чому російське ПЗ – це бомба відкладеної дії і що з цим робити

Війна, яку розпочала росія в Україні, стала каталізатором змін у багатьох сферах, зокрема у використанні програмного забезпечення. Багато українських підприємств почали змінювати російське ПЗ на сучасні західні або вітчизняні аналоги. Це рішення обумовлене не лише безпековими та технічними ризиками, а й моральними аспектами, адже продовження використання російського ПЗ — це прихована підтримка країни-агресора.

У своїй статті для The Page, Вікторія Ільєнко, керівник напрямку Dynamics 365 Customer Engagement компанії Innoware, розповіла, чому російське програмне забезпечення є «бомбою сповільненої дії», як уникнути ризиків, пов’язаних із його використанням, та які кроки забезпечать успішний перехід на нові рішення управління підприємствами.

Починаючи з 2022 року кількість українських компаній, що вирішили мігрувати з російських облікових рішень на системи українських чи західних розробників, помітно збільшилася. Тим не менше, значна частина підприємств все ще зволікає. При цьому, деякі керівники бояться, що їх спеціалісти не впораються з роботою в новій системі, а інші – сподіваються, що можна буде перечекати, і надалі використовувати ПЗ, розроблене країною-агрессором.  

Уявіть таку ситуацію – вранці ви поспішаєте на роботу, адже сьогодні важливий день – в планах підписання  угоди з клієнтом, яка велася півроку, підбиття підсумків кварталу та обговорення з партнерами плану подальшого розвитку бізнесу. Але по приїзду до офісу  раптом всі плани розсипаються наче картковий будиночок.

По-перше, системний адміністратор прямо з порогу повідомляє, що на вашу облікову та CRM систему здійснено хакерську атаку. Поки ви намагаєтесь зрозуміти, наскільки це серйозно і коли робота пз буде відновлена, ваш клієнт дзвонить вам і повідомляє, що угоду не буде підписано, оскільки у нього є сумніви у вашій репутації. Ви нервово проводите з ним  перемовини, щоб зрозуміти, про які сумніви йде мова, адже ще вчора ніяких претензій з його боку не було. Врешті решт дізнаєтесь про причину – невідомі хакери змогли зламати вашу систему і отримати конфіденційні дані, які «витекли назовні».  В результаті цього витоку ваш клієнт випадково виявив, що у вас встановлена російська CRM система. А корпоративні правила його компанії забороняють вести бізнес з партнерами, що користуються програмним забезпеченням країни-окупанта. Вже під кінець дня ваш системний адміністратор повідомляє, що атаку вдалося відбити, але компанія втратила значний обсяг критично важливих для ведення бізнесу даних і на їх відновлення необхідно мінімум два тижні, але гарантувати він нічого не може.

Написане вище може здатися сценарієм для фільму-катастрофи, але це –  реальні випадки, які чим далі, тим частіше  трапляються з українськими компаніями. Адже, подальше використання російського програмного забезпечення для керування бізнесом, являє собою бомбу відкладеної дії.  Це фактично відкриті двері, через які хакери країни-агресора, чи самі розробники пз, можуть проникнути до вашої системи і не тільки поцупити будь-яку інформацію, але і повністю зупинити роботу компанії. І випадки, коли відбуваються  потужні хакерські атаки на підприємства, що використовують російське програмне забезпечення − реальність, а не міф.

Надійна робота  облікових і СRM рішень розроблених в росії,– у минулому.  Сьогодні  є ризик, що розробник системи (навіть, якщо він все зробив для того, щоб виглядати не «російським», а «міжнародним» рішенням) потрапить під санкції РНБО чи з іншої причини вирішить піти з українського ринку, як це сталося в травні минулого року з російською CRM системою «Бітрікс24». Тоді власники продукту  за тиждень, повідомили листами користувачів про те, що компанія-розробник йде з України, і відповідно, закрили доступ до порталу, а користувацькі дані через певний час видалили.

Варто відзначити і неперспективність застосування чи впровадження російських програмних продуктів. рф знаходиться в політичній ізоляції, майже всі відомі західні вендори пішли з ринку росії. Уряд країни-агресора зробив ставку на створення власного ПЗ, однак в умовах відсутності повноцінної конкуренції з боку західних вендорів втрачається і мотивація розвитку у місцевих виробників. Фактично це відкат до часів  СРСР, коли внутрішній ринок був закритий для західних компаній. Таким чином російські продукти чим далі, тим більше будуть відставати від міжнародних. Для прикладу, в західних ERP та CRM системах зараз масово впроваджується штучний інтелект, зокрема в системах Microsoft – це віртуальний асистент Copilot. Навіть зараз, знаходячись у процесі розвитку та становлення Copilot  відіграє  значну роль в користуванні системою. А чи  чув хтось про ШІ в «Бітрікс», 1С/BAS та інших російських розробках?

Також, слід згадати про репутаційні ризики та моральну сторону: використання будь-якого російського програмного забезпечення напряму або опосередковано є спонсорством війни, від якої вже майже 11 років потерпає Україна. Навіть якщо російський розробник 1С/BAS маскується під польську юридичну особу.

Ризики використання російського ПЗ

• Ваші дані перебувають під пильним оком країни-агресора
• Втрата даних
• Репутаційні ризики
• Обмежені можливості для співпраці
• Втручання в процеси
• Складно будувати плани на майбутнє та масштабувати
• Відсутні перспективи розвитку

Рекомендації щодо переходу на нове ПЗ

Так що ж робити тим підприємствам, які до сих пір використовують російське програмне забезпечення? Моя рекомендація – якнайшвидше обирати нове, сучасне і безпечне рішення і відмовлятись від російських продуктів на його користь.

Щоб впровадження нового програмного забезпечення пройшло ефективно і безболісно  необхідно дотримуватися певного алгоритму.

По-перше, прийняти управлінське рішення про те, що компанія переходить зі старого програмного забезпечення на нове. Як тільки рішення прийняте, потрібно сформувати команду переходу всередині компанії, яка буде складатися з представників відповідних підрозділів. Наприклад, при впровадженні CRM системи це може бути керівник відділу продажів, менеджер по роботі з клієнтами, IT спеціаліст, тощо.

По-друге,  структурувати вимоги до нової системи та визначити які функціональні можливості існуючого пз є критично важливими. Після цього обрати виробника та рішення яке повністю відповідає потребам підприємства. По-третє, обрати партнера з провадження. Найкраще підійти до цього як до вибору юриста – тобто дивитися на рекомендації, на досвід партнера та кількість кейсів вдалих впроваджень.

Наступні етапи є вже синергією роботи партнера та замовника. Зазвичай партнер має провести аудит поточних процесів та сформувати план впровадження нової системи.

Загалом тут можливо три варіанти.

1. Впровадження «пакетного рішення». Цей варіант оптимально підходить для невеликих бізнесів, відрізняється швидким строком впровадження за рахунок мінімальної кастомізації системи.
2. Класичне впровадження з детальним аналізом процесів, побудовою і налаштуванням процесів в системі «під ключ». Такий варіант найчастіше застосовується у великих компаніях, що має специфічні вимоги до автоматизації процесів.
3. Комбінований підхід. В цьому випадку розгортається коробкове рішення, але далі виконується кастомне налаштування обраних процесів. Цей спосіб відрізняється прийнятною ціною та строками впровадження і годиться для переважної більшості підприємств.

На фінальному етапі відбувається впровадження нового рішення, в рамках якого будуть перенесені в нову систему всі поточні бізнес-процеси та дані, які існували в поточній системі.

Отже, дотримуйтесь такого алгоритму і ваш перехід з ворожого ПЗ на новітні облікові чи CRM системи буде прогнозованим і не вийде за межі бюджету.

Оригінал статті на The Page.