Війна, яку розпочала росія в Україні, стала каталізатором змін у багатьох сферах, зокрема у використанні програмного забезпечення. Багато українських підприємств почали змінювати російське ПЗ на сучасні західні або вітчизняні аналоги. Це рішення обумовлене не лише безпековими та технічними ризиками, а й моральними аспектами, адже продовження використання російського ПЗ — це прихована підтримка країни-агресора.
У своїй статті для The Page, Вікторія Ільєнко, керівник напрямку Dynamics 365 Customer Engagement компанії Innoware, розповіла, чому російське програмне забезпечення є «бомбою сповільненої дії», як уникнути ризиків, пов’язаних із його використанням, та які кроки забезпечать успішний перехід на нові рішення управління підприємствами.
Починаючи з 2022 року кількість українських компаній, що вирішили мігрувати з російських облікових рішень на системи українських чи західних розробників, помітно збільшилася. Тим не менше, значна частина підприємств все ще зволікає. При цьому, деякі керівники бояться, що їх спеціалісти не впораються з роботою в новій системі, а інші – сподіваються, що можна буде перечекати, і надалі використовувати ПЗ, розроблене країною-агрессором.
Уявіть таку ситуацію – вранці ви поспішаєте на роботу, адже сьогодні важливий день – в планах підписання угоди з клієнтом, яка велася півроку, підбиття підсумків кварталу та обговорення з партнерами плану подальшого розвитку бізнесу. Але по приїзду до офісу раптом всі плани розсипаються наче картковий будиночок.
По-перше, системний адміністратор прямо з порогу повідомляє, що на вашу облікову та CRM систему здійснено хакерську атаку. Поки ви намагаєтесь зрозуміти, наскільки це серйозно і коли робота пз буде відновлена, ваш клієнт дзвонить вам і повідомляє, що угоду не буде підписано, оскільки у нього є сумніви у вашій репутації. Ви нервово проводите з ним перемовини, щоб зрозуміти, про які сумніви йде мова, адже ще вчора ніяких претензій з його боку не було. Врешті решт дізнаєтесь про причину – невідомі хакери змогли зламати вашу систему і отримати конфіденційні дані, які «витекли назовні». В результаті цього витоку ваш клієнт випадково виявив, що у вас встановлена російська CRM система. А корпоративні правила його компанії забороняють вести бізнес з партнерами, що користуються програмним забезпеченням країни-окупанта. Вже під кінець дня ваш системний адміністратор повідомляє, що атаку вдалося відбити, але компанія втратила значний обсяг критично важливих для ведення бізнесу даних і на їх відновлення необхідно мінімум два тижні, але гарантувати він нічого не може.
Написане вище може здатися сценарієм для фільму-катастрофи, але це – реальні випадки, які чим далі, тим частіше трапляються з українськими компаніями. Адже, подальше використання російського програмного забезпечення для керування бізнесом, являє собою бомбу відкладеної дії. Це фактично відкриті двері, через які хакери країни-агресора, чи самі розробники пз, можуть проникнути до вашої системи і не тільки поцупити будь-яку інформацію, але і повністю зупинити роботу компанії. І випадки, коли відбуваються потужні хакерські атаки на підприємства, що використовують російське програмне забезпечення − реальність, а не міф.
Надійна робота облікових і СRM рішень розроблених в росії,– у минулому. Сьогодні є ризик, що розробник системи (навіть, якщо він все зробив для того, щоб виглядати не «російським», а «міжнародним» рішенням) потрапить під санкції РНБО чи з іншої причини вирішить піти з українського ринку, як це сталося в травні минулого року з російською CRM системою «Бітрікс24». Тоді власники продукту за тиждень, повідомили листами користувачів про те, що компанія-розробник йде з України, і відповідно, закрили доступ до порталу, а користувацькі дані через певний час видалили.
Варто відзначити і неперспективність застосування чи впровадження російських програмних продуктів. рф знаходиться в політичній ізоляції, майже всі відомі західні вендори пішли з ринку росії. Уряд країни-агресора зробив ставку на створення власного ПЗ, однак в умовах відсутності повноцінної конкуренції з боку західних вендорів втрачається і мотивація розвитку у місцевих виробників. Фактично це відкат до часів СРСР, коли внутрішній ринок був закритий для західних компаній. Таким чином російські продукти чим далі, тим більше будуть відставати від міжнародних. Для прикладу, в західних ERP та CRM системах зараз масово впроваджується штучний інтелект, зокрема в системах Microsoft – це віртуальний асистент Copilot. Навіть зараз, знаходячись у процесі розвитку та становлення Copilot відіграє значну роль в користуванні системою. А чи чув хтось про ШІ в «Бітрікс», 1С/BAS та інших російських розробках?
Також, слід згадати про репутаційні ризики та моральну сторону: використання будь-якого російського програмного забезпечення напряму або опосередковано є спонсорством війни, від якої вже майже 11 років потерпає Україна. Навіть якщо російський розробник 1С/BAS маскується під польську юридичну особу.
Ризики використання російського ПЗ
- Ваші дані перебувають під пильним оком країни-агресора
- Втрата даних
- Репутаційні ризики
- Обмежені можливості для співпраці
- Втручання в процеси
- Складно будувати плани на майбутнє та масштабувати
- Відсутні перспективи розвитку
Рекомендації щодо переходу на нове ПЗ
Так що ж робити тим підприємствам, які до сих пір використовують російське програмне забезпечення? Моя рекомендація – якнайшвидше обирати нове, сучасне і безпечне рішення і відмовлятись від російських продуктів на його користь.
Щоб впровадження нового програмного забезпечення пройшло ефективно і безболісно необхідно дотримуватися певного алгоритму.
По-перше, прийняти управлінське рішення про те, що компанія переходить зі старого програмного забезпечення на нове. Як тільки рішення прийняте, потрібно сформувати команду переходу всередині компанії, яка буде складатися з представників відповідних підрозділів. Наприклад, при впровадженні CRM системи це може бути керівник відділу продажів, менеджер по роботі з клієнтами, IT спеціаліст, тощо.
По-друге, структурувати вимоги до нової системи та визначити які функціональні можливості існуючого пз є критично важливими. Після цього обрати виробника та рішення яке повністю відповідає потребам підприємства. По-третє, обрати партнера з провадження. Найкраще підійти до цього як до вибору юриста – тобто дивитися на рекомендації, на досвід партнера та кількість кейсів вдалих впроваджень.
Наступні етапи є вже синергією роботи партнера та замовника. Зазвичай партнер має провести аудит поточних процесів та сформувати план впровадження нової системи.
Загалом тут можливо три варіанти.
- Впровадження «пакетного рішення». Цей варіант оптимально підходить для невеликих бізнесів, відрізняється швидким строком впровадження за рахунок мінімальної кастомізації системи.
- Класичне впровадження з детальним аналізом процесів, побудовою і налаштуванням процесів в системі «під ключ». Такий варіант найчастіше застосовується у великих компаніях, що має специфічні вимоги до автоматизації процесів.
- Комбінований підхід. В цьому випадку розгортається коробкове рішення, але далі виконується кастомне налаштування обраних процесів. Цей спосіб відрізняється прийнятною ціною та строками впровадження і годиться для переважної більшості підприємств.
На фінальному етапі відбувається впровадження нового рішення, в рамках якого будуть перенесені в нову систему всі поточні бізнес-процеси та дані, які існували в поточній системі.
Отже, дотримуйтесь такого алгоритму і ваш перехід з ворожого ПЗ на новітні облікові чи CRM системи буде прогнозованим і не вийде за межі бюджету.
Оригінал статті на The Page.